Стежка волхвів привела до невеликої галявини, чий простір обіймала огрядна кам'яна брила. Володар лісу чекав його перед олтарем: жива гора різноманітного зілля, величезні лаписька до землі, довгі гострі пазурі, древній лосячий череп, прикрашений пожовклими первоцвітами. Кремезну постать огортала хмара запахів: свіжа глиця, волога земля, опале листя, солодкава гниль... Очниці черепа палахкотіли зеленим сяйвом і лихим передчуттям.
